Технологія


Обробіток ґрунту

Для одержання високих урожаїв ячменю необхідно дотримуватись відповідної системи обробітку ґрунту. Вона повинна враховувати родючість ґрунтів, кліматичні та погоди  умови, рельєф місцевості, агротехнологічні карти на кожне поле сівозміни. Така система складається з основного (зяблевого) та передпосівного обробітків і залежить від попередників.

Ярий ячмінь

Ярий ячмінь

При вирощуванні ячменю після цукрових буряків, картоплі ґрунт залишається чистим від бур’янів і розпушеним. Тому такі поля не лущать, а відразу проводять оранку на  глибину 20-22 см. Зяблева оранка має значні переваги перед весняною. Урожай ярого ячменю після веснооранки знижується на 10-30%. Зяблева оранка забезпечує в посушливі роки краще використання осінньо-весняних опадів, а в дощові — швидше прогрівання ґрунту. А це дозволяє в свою чергу висівати ячмінь в ранні строки.

Для забезпечення кращого заорювання рослинних решток кукурудзи після збирання попередника відразу лущать стерню дисковими лущильниками в двох напрямках на глибину 8-10 см. Зяб орють на глибину 25-27 см.

Значно впливають на врожай ячменю строки зяблевої оранки. При ранньому піднятті зябу (вересень – початок жовтня), забезпечуються добрі умови для життєдіяльності мікроорганізмів, які розкладають органічні рештки, у результаті в ґрунті нагромаджується більше поживних елементів. Створюються сприятливі умови для знищення бур’янів восени і весною. Крім того, гинуть личинки шкідників і дорослі жуки. а також спори грибків. Отже раннє підняття зябу має переваги перед пізнім.

Передпосівний обробіток ґрунту під ячмінь складається з ранньовесняного боронування культивації. Боронування проводять при фізичній стиглості ґрунту, який добре розробляється. Ранні боронування перезволоженого, особливо важкого ґрунту призводять до переущільнення, поганої розробки, що пригнічує рослини, призводить до зниження урожайності ячменю. У роки із затяжною холодною весною на важких перезволожених ґрунтах боронування можна не проводити, а відразу починати з передпосівної культивації. Звичайно в нормативних умовах для створення оптимальної для посіву будови посівного шару., достатньо провести боронування у два сліди і передпосівну культивацію з боронуванням.

Система удобрення

Ячмінь відрізняється підвищеними вимогами щодо рівня живлення. Це пояснюється дуже коротким вегетаційним періодом , та дуже швидким засвоєнням поживних речовин. За виносом поживних речовин ячмінь мало відрізняється від озимих культур. Для формування 1 ц зерна разом із соломою ячмінь приблизно використовує, кг: азоту – 2,5-3, Р2О5 – 1-1,5 та К2О – 2-2,5. Поглинання головних елементів живлення рослинами ячменю протягом вегетації відбувається нерівномірно. Найбільша потреба в поживних речовинах збігається з двома важливими періодами в житті рослин: періодом кущіння і початком стебло-утворення та періодом закладання, формування і наливу зерна.

Отже, найбільша потреба рослин ячменю в азоті спостерігається в період від початку кущіння до колосіння. Критичний період у рослин щодо наявності азоту спостерігається від початку кущіння до виходу рослин у трубку. За нестачі азоту в цей період ріст та розвиток рослин пригнічується, порушується процес утворення генеративних органів, що призводить до різкого зниження врожаю. На початку вегетації дуже важливо забезпечити ячмінь фосфором, що сприяє інтенсивному розвитку кореневої системи і поліпшує поглинання рослинами поживних речовин.

Калій сприяє зміцненню соломини, підвищенню посухостійкості та стійкості рослин проти шкідників та хвороб, поліпшенню водообміну, прискорює надходження пластичних речовин у генеративні органи, внаслідок чого збільшуються величина та виповненість зерна. Отже, для вирощування високих урожаїв ячменю важливо, щоб рослини були забезпечені елементами живлення від самого початку вегетації.

Ячмінь відрізняється від інших зернових культур ще й тим, що основний урожай культура формує на головному пагоні. Щоб не допустити розвитку бічних пагонів, треба забезпечити задану густоту насадження – 400-500 рослин на 1 м2 та оптимізувати азотне живлення.

Особливе значення для живлення ячменю має внесення азотних добрив, їх вплив на врожай і якість продукції значно вагоміший ніж фосфорно-калійних, тому допущені під час внесення добрив помилки виявляються значно гостріше.

За нестачі азоту відбувається слабке кущіння, посилюється редукція потенційно продуктивних пагонів, колосків, знижується фертильність квіток, скорочується вегетаційний період. Оптимальні норми фосфорних та калійних добрив під ячмінь – по 45-60 кг РК. На ґрунтах, бідних на азот, норму азотних добрив збільшують.

Під час вирощування сортів ячменю, зерно яких використовують для виробництва пива, норму азотних добрив зменшують, а на чорноземах вносять половину рекомендованої норми. Для одержання зерна, яке було б придатне для виробництва пива, необхідно, щоб рівень калійного живлення переважав над азотним та фосфорним. Для вирощування кормового та харчового ячменю вносять підвищені норми азотно-фосфорних добрив на відносно зниженому калійному фоні.

Серед зернових культур ярий ячмінь один з найвибагливіших до родючості ґрунту.

Дослідження свідчать, що для отримання 6,5-7,0 т/га зерна ярого ячменю рівень удобрення повинен становити N60-90P45-60K60-90. Також встановлено, що при вирощуванні ярого ячменю на пивоварні цілі доза азотних добрив на повинна перевищувати N60.

В дослідженнях проведених ТОВ «РАПСОІЛ» протягом 2008-2010 років встановлено позитивний вплив на ріст врожайності зерна ярого ячменю нових видів мінеральних добрив на основі халатних форм макро- і мікроелементів при позакореневому їх застосуванні. Так при дворазовому позакореневому внесенні в баковій суміші з пестицидами 10% в.р. сечовини і органо-мінерального добрива «Фурор» в дозі 3 л/га. урожайність зерна ярого ячменю збільшувалась на 0,7 т/га.

Сівба

При сівбі крупним, добірним насінням урожай ячменю підвищується на 3,5 ц/га і більше. При цьому поліпшується якість та екстрактивність зерна. В такому насінні більше поживних речовин, тому молоді рослини краще ростуть, розвивають міцне коріння, раніше починають кущитися, виходити в трубку й колоситись.

За своїми біологічними особливостями ярий ячмінь належить до культур раннього строку сівби. Його насіння може проростати при температурі 1-2°С. Оптимальна температура для проростання – 20-22°С. Проте тривале похолодання навесні негативно впливає на ріст і розвиток рослин. У період цвітіння і формування зерна рослини дуже чутливі до незначних приморозків.

Час сівби ячменю визначають залежно від кліматичних умов. При цьому орієнтуються не лише на температуру ґрунту чи повітря, прохолода не повинна затримувати сівбу, якщо ґрунт спілий і не лише до робочих органів сільськогосподарських машин. Це особливо слід врахувати при малій кількості опадів у цей період, коли волога з ґрунту швидко випаровується, а її нестача знижує польову схожість насіння. Запізнення з сівбою ярого ячменю в умовах Лісостепу призводить до зменшення урожаю та зниження якості зерна.

Густота стеблостою регулюється встановленням норми висіву, яка визначається в мільйонах схожих зерен на гектар. При цьому вводять поправки на масу 1000 зерен і господарську придатність насіння.

За даними ТОВ «РАПСОІЛ» рекомендується висівати на багатих агрофонах  3,5-4 млн./га, на середніх 4,0-4,5, на бідних 4,5-5,0 млн./га насінин. Глибина загортання насіння повинна забезпечувати своєчасні, дружні і повні сходи. При сівбі ярого ячменю враховують біологічні особливості росту і розвитку кореневої системи та рослин. Ячмінь утворює вузол кущення на глибині 2-3 см отже глибина загортання насіння повинна становити на важких ґрунтах у вологих умовах 3-4 см, а на більш легких при нестачі вологи у ґрунті 4-5 см. Слід пам’ятати, що глибоке загортання насіння послаблює процеси росту, значно продовжує період проростання, а частина паростків не досягає поверхні ґрунту і пошкоджується гнильними мікроорганізмами. Мілке ж загортання насіння знижує його польову схожість, внаслідок чого сходи нерівномірні.

Спосіб сівби

Продуктивність зернових колосових значно залежить від рівномірного розподілу насіння на площі, що дозволяє рослинам найефективніше використовувати воду, поживні речовини та енергію сонця.

Догляд за посівами

Під час догляду за посівами треба звертати особливу на те, щоб засіяні площі були закотковані кільчасто-шпоровими котками, особливо в посушливі роки. Воно зменшує висихання ґрунту на глибині загортання насіння, прискорює його проростання. Це сприяє появі повних і дружніх сходів. Завдяки післяпосівному коткуванню створюються кращі умови для більш раннього утворення вторинної кореневої системи, а отже ліпшого розвитку рослин.

Система захисту рослин

Отримання високих і стабільних врожаїв зерна ярого ячменю не можливо без застосування інтегрованої системи захисту рослин. Сучасна інтегрована система захисту рослин передбачає: протруювання насіння; знищення бур’янів за допомогою гербіцидів; застосування стимуляторів росту рослин і захист рослин від хвороб і шкідників за допомогою сучасних високоефективних фунгіцидів і інсектицидів.

Протруювання насіння ярого ячменю дозволяє в значній мірі контролювати і обмежувати розвиток таких небезпечних хвороб, як кореневі гнилі, летюча і тверда сажка. За 3-5 днів до сівби насіння знезаражують системними препаратами: Байтам Універсал 19,5% з.п (2 кг/т), Вітавакс 200ФФ 34% в.с.к. (2,5-3,0 л/т), Вінцит 050 CS к.с. (2 л/т), Вітал 14% в.с.к. (0,5 л/т), Девідент Стар 036 FS т.к.с. (1,5 л/т), Раксіл- Екстра 51,5% т.к.с. (2 л/т), Лоспел 12,5% в.м.с. (0,9-1,2 л/т).

Численні дослідження ТОВ «РАПСОІЛ» проведені на протязі 2007-2010 років, свідчать про високу ефективність біофунгіцидів вітчизняного виробництва в разі застосування їх для обробки насіння. Такі препарати, як Мікосан 3% в.р.к. (7 л/т) і Агат 25 к.т.п. (30 мл/т), «Фурор» (3 л/т) досить ефективно контролювали розвиток кореневих гнилей і твердої та летючої сажки.

Для захисту рослин ярого ячменю в період активної вегетації від таких хвороб, як борошниста роса, гельмінтоспоріозні плямистості (смугаста, темно-бура, сітчаста), застосовують наступні фунгіциди: Альто Супер 330 EC к.е. (0,5 л/га), Колосаль 25% (1,0 л/га), Фалькон 46% к.е. (0,6 л/га), Фолікур БТ 22,5% к.е. (1,0 л/га).

Для знищення бур’янів в посівах ярого ячменю в фазу кущення застосовують такі гербіциди як Арітокс 50% в.р. (1,0-1,5 л/га), 2,4 — Д 700 в.р. (0,8-10 л/га), Діален Супер 464 SL в.р.к. (0,7 л/га), а починаючи з фази вихід в трубку можливе застосування лише препаратів з групи похідних хлорфенілсечовини. Це такі гербіциди, як Гроділ Ультра 75% в.г., Гранстар 75% в.г. (15-20 л/га), Калібр 75% в.г. (40-50 л/га), Лареп 60% з.п. (8-10 т/га), Лінтур 70 WG в.т. (120 л/га).

З метою обмеження розвитку шкідників п’явиці, попелиці, трипсів, клопа шкідливої черепашки та інших за умов помірно теплої погоди доцільно внести препарати перетроїдної групи: Фастак 10 к.е. (0,15 л/га), Карате Зеон 050 CS м.к.е. (0,15 л/га), Сумі Альфа 5% к.е. (0,25 л/га). За умов спекотної погоди, кращий ефект матимуть фосфорорганічні препарати типу: Бі-58 Новий 40 к.е. (1,2 л/га). Дана дім 40 к.е. (1,2 л/га), Золон, 35 к.е. (1,5 л/га) та інші. Також можливе застосування вище зазначених препаратів в половинних дозах за одночасного їх внесення, наприклад: Дана дім (0,6 л/га) + Сумі Альфа (0,125 л/га), Бі-58 (0,6 л/га) + Карате Зеон (0,08 л/га).

Збирання врожаю

Для одержання якісного зерна важливо правильно визначити початок збирання і режим обмолоту. Завчасне збирання призводить до значного погіршення пивоварних якостей зерна, головним чином, за рахунок підвищення вмісту білка.

Збирання двохфазним способом починають у фазі воскової стиглості при вологості зерна 28-30%. Цей спосіб дає можливість розпочинати жнива на 3-5 днів раніше. Між скошуванням та підбиранням валків не можна дотискати великого розриву, бо це призводить до проростання зерна у валках за будь — якої погоди. Щоб валки добре провітрювалися, залишають стерню заввишки 13-15 см. До обмолоту приступають відразу ж після їх просихання, коли вологість зерна складає 15-16%.

Однофазним способом збирають при повній стиглості зерна, коли його вологість зменшується до 14-17%. Максимального економічного ефекту можна досягти при поєднанні обох способів збирання.

При збиранні потрібно постійно контролювати режим обмолоту, який встановлюється таким чином, щоб повністю виключити травмування зерна.

Тривалість оптимального періоду збирання ячменю, при якому втрати бувають мінімальними, складає 4-6 днів. При перестоюванні спостерігається поникнення та надломування соломини під колосом; втрати через несвоєчасність збирання можуть сягати 15- 20% і більше.

Зерно, яке надходить з поля, підлягає терміновій первинній очистці та просушуванню до 14-15%.

Не можна збирати ячмінь у недозрілому стані, особливо, коли він призначається для пивоварних цілей, бо в ньому ще не закінчились процеси утворення високомолекулярних білків. Як відомо, ячмінь менш стійкий до осипання ніж інші зернові культури: зерно в колосі утримується слабо, в нього легко обламується колосовий стрижень, а під час дощів і стебло. Втрати врожаю ярого ячменю при збиранні на п’ятий день після настання повної стиглості зерна можуть становити 3-4 ц/га, а на десятий — понад 5 ц/га. При цьому знижується також його якість. Якщо збирати зерно у повній стиглості, воно матиме більше крохмалю. Збирання ячменю на десятий день після початку повної стиглості знижує масу 1000 зерен на 2-4 г і натуру — на 4-10 г/л. Тому правильне визначення збиральної стиглості зерна має важливе значення.

Особливості насінництва. З метою прискореного розмноження насіння нових сортів ярого ячменю занесених до Державного реєстру необхідно підтримувати їх генетично зумовлені ознаки та властивості, які поступово втрачаються і погіршуються в наслідок механічного та біологічного засміченню.

Тому необхідно вчасно проводити сортооновлення на високоякісне насіння еліти. При поновленні велике значення мають заходи по підтримці властивостей сорту. Для цього насіння для сортооновлення одержувати лише від установи-оригінатора в кількості, що забезпечує потреби товаровиробників різних форм власності, а також формування державних насінницьких ресурсів. Насіння еліти повинно були вирощене з використанням спеціальних селекційно-насінницьких методів та заходів, мати добру виповненість, вирівняність, велику масу 1000 зерен, відповідати сортовим і а посівним вимогам державних стандартів, мати типові для сорту ознаки та властивості, що контролюються проведенням індивідуального — сімейного добору в первинних ланках насінництва. Основою для впрошування високоякісного насіння є створення оптимальних умов для рослин з яких формується насіння з високими посівними якостями. В процесі збирання урожаю та доведення до високих посівних кондицій не допустити механічного та біологічного засмічення.