Озимий ріпак. Насіння озимого ріпаку.


Озимий ріпак

Сорти озимого ріпаку 

Нові високоврожайні сорти озимого ріпаку та особливості технології вирощування »

Технічні аспекти 
Вимоги до вирощування, удобрення, сівби, тощо… »

Органо-мінеральне добриво 
Ефективні та екномічно доцільні агротехнології отримання високих врожаїв ріпаку »

 

Озимий ріпак є джерелом рослинної олії, кормового протеїну, високобілкового зеленого корму. Ріпак добрий фіто-санітар в сівозміні з граничним насиченням зерновими культурами.

З одного гектар озимого ріпаку одержують 2,5-3 тонни насіння, 1-1,5 тонни олії, 1-1,2 тонни шроту (макухи), 980 кг біопалива.

Озимий ріпак є гарним попередником для зернових культур, створює добрі агротехнічні умови для послідуючих культур в сівозміні, покращує структуру і підвищує родючість ґрунтів. На кожному гектарі він залишає в 1,5-2 рази більше кореневих решток, ніж конюшина. Вміст в них поживних речовин еквівалентний 15-20 тонам гною. Ще стільки ж їх в подрібненій і розкиданій соломі. Зелена маса ріпаку використовується як сидеральне добриво, або силосується в суміші з другими культурами.

Безперечна цінність ріпаку як найбільш раннього медоносу, що забезпечує збір до 90 кг меду з одного гектара посіву.

Біологічні особливості

Озимий ріпак відноситься до родини капустяних (хрестоцвітих). Це трав’яниста рослина з сильно розвиненим стержневим коренем, який проникає на глибину 150-180 см і до 3 метрів. Основна частина коренів розміщується на глибині 25-40 см. За вегетаційний період утворюється з осені розетка, а весною розвивається прямостояче гіллясте стебло висотою 150-180 см з сидячим листям, що охоплює стебло на 1/3-2/3. Суцвіття рихла подовжена китиця (рідше щитовидне). Квітки жовті, 40-60 штук на центральній гілці (всього на рослині до 400-800), які розкриваються з нижньої частини суцвіття.

Ріпак факультативний самозапильник, з долею перехресного запилення 0,5-40 % (залежно від сортових особливостей). Плід вузький стручок довжиною 6-15 см, в стручку 35-40 насінин. Насіння кулясте, темно-коричневого або темного (чорного) кольору. Маса 1000 насінин 4,5-6 грамів.

Насіння озимого ріпаку починає проростати при температурі ґрунту 0,10С, але для одержання сходів на 3-5 день потрібна температура 14-170С. Ріпак холодостійка культура. Вирішальною умовою нормальної перезимівлі є добре розвинена розетка, яка містить 7-10 листків, діаметром кореневої шийки не менше 8 мм і довжиною стебла від 8 до 10 мм. Коренева система повинна сягати на глибину до 90-115 см (довжина головного стержня кореня 15-20 см). Корінь займає ключове положення не тільки для постачання рослин елементами живлення і водою, а також особливо зимою як накопичувач елементів живлення. Створення міцної кореневої системи забезпечує зимостійкість (до мінус 210С) і оптимальне зав’язування органів нового урожаю. Посіви ріпаку з недорозвиненою розеткою 4-5 листків (мінімально можливий розвиток), кореневою системою, яка сягає менше 90 см (головний стержень 7-9 см) мають набагато нижчу зимостійкість (від мінус 13 до мінус 170С).

Таким чином, рослини озимого ріпаку з нормально розвиненою розеткою і коренем витримують зимові температури на рівні кореневої шийки до мінус 18-220С. При наявності снігового покриву 5-10 см, температура повітря до мінус 30-320С не пошкоджує ріпак (сорти нашої селекції). Однак ця культура не витримує затоплення і льодової кірки.

Друга важлива умова перезимівлі – загартування рослин. Вона складається з двох фаз світлової і темнової. Перша фаза загартування проходить осінню при плюсовій температурі від 5 до 70С. Тривалість її 14-20 днів. Припиняється вона з настанням мінусових температур. За цей час в листі накопичуються  високоенергетичні речовини, включаючи розчинний цукор, потім відтікають в кореневу шийку, точку росту, корінь. Головне в зимостійкості — це підвищення стійкості біоколоїдів проти коагуляції, котра забезпечується за рахунок захисних речовин: цукру, пентозанів, амінокислот і інших сполук з низькою точкою замерзання.

Друга фаза темнова продовжується 5-7 днів при мінусових температурах від мінус 5 до мінус 70С. В результаті відтоку вільної води з клітин у рослин підвищується стійкість до низьких температур. Сходи ріпаку, які не пройшли фаз загартування , або пройшли в неповній мірі щодо вимог температури і строків проходження гинуть при морозах від мінус 10 до мінус 120С, що спостерігається при пізніх строках посіву.

Весняна вегетація ріпаку починається через 10 днів  при середньодобовій температурі повітря біля 1,30С і ґрунту 2,90С. Через 10-15 днів  настає стеблування і бутонізація, а ще через 20-25 днів цвітіння. Вегетація озимого ріпаку продовжується 295-300 днів (весною і літом 73-110 днів).