Технологія


Компанією «РапсОіл» пропонуються, окрім традиційної технології, нові підходи до вирощування сортів ярого та озимого ріпаку з використанням органо-мінерального добрива “Фурор”. Дана технологія довела можливість одержання високих врожаїв ріпаку з використанням 30-60% добрив від норми в залежності від типу грунтів та їх забезпеченості та з мінімальним використанням фунгіцидів.ярий ріпак

Детальну інформацію по вирощуванню с/г культур Ви знайдете в буклеті — «Використання органомінерального добрива «Фурор» при вирощуванні сільськогосподарських культур»

Розроблена технологія вирощування ріпаку основана на раціональному способі обробітку грунту (раціональна технологія). Сисема обробітку грунту під ріпак представляє собою послідовність певних процесів впливу на грунт для отримання врожаю:

  • обробіток грунту
  • посів (сівба)
  • догляд за посівами
  • уборка урожаю
  • подрібнення рослинних решток

Обробіток грунту. Традиційний включає – лущення стерні, оранку на глибину 25- 27 см, вирівнювання грунту, пошарову культивацію в двох напрямках з боронуванням, або обробіток Європак, Компактор, Синхрожер та іншими. Передпосівний обробіток в день посіву включає культивацію на глибину 3- 5 см, шлейфування, боронування коткування.

Раціональний спосіб обробітку грунту — це такий при якому після посіву поверхність грунту покрите щонайменше на 30% рослинними рештками – це безорний спосіб обробки грунту. При якому грунт залишається недоторканим від жнив до посіву і від посіву до жнив. Єдиним втручанням в стан грунту є прорізання вузької борозки дисковими ножами диском або сошниками та культиваторами прикріпленими до сівалки, при цьому залишається велика кількість рослинних рештків, які обробляють “Фурором” (5-10л/га). Знищення бур’янів базується на використанні гербіцидів в період, передуючий посіву або після нього. Різновидність і число використаня гербіцидів залежить від кліматичних умов і щільності бур’янів.

 

Раудіс

Після обробки Раундапом

Посів. Дуже важливо вірно вибрати насіння. Неправильна сівба, вільний вибір насіння може призвести до значних збитків – необхідно провести вибір сортів з характеристиками, які дозволяли б рослинам добре пристосовуватися до оточуючого середовища і до даної технології вирощування культури. Як для безорного обробітку грунту так і традиційного, сорти повинні мати відповідні характеристики:

  • добре проростати в холодному мокрому грунті;
  • дружні всходи;
  • стійкість до існуючих захворювань корневої системи;
  • тенденція росту з показниками по висоті або швидкості.

Покращити ці характеристики допоможе обробка посівного матеріалу “Фурором” (3-5 л/тонну насіння). Правильний посів є ключовим моментом для отримання високого урожаю ріпаку і включає в себе:

  • дату посіву;
  • глибину посіву;
  • швидкість висіву;
  • ширину міжрядь.

Всі ц іскладові є однаковими як для традиційної технології вирощування так і раціональної. При останній необхідно необхідні стернові сівалки типу “Марліс”, “Грант пленз” та інші.

Передпосівну обробку насіння “Фурором” (3-5 л/т) можна поєднувати з одночасним протруєнням насіння проти хвороб хрестоцвітих блішок (достатньо внести 50% від протруювача рекомендованої норми).

Догляд за посівами.

Удобрення. При використанні біопрепарату “Фурор” дози добрив можна зменшити наполовину. Так, під агрохімічно ефективні сорти ярого ріпаку Отма, Сіріус, Сріблястий, Антоціан, Аіра, Раудіс на грунтах середнього рівня родючості достатньо вносити N -100 P 30 K 45 + трьох разова обробка “Фурором”. Фосфор і калій вносять як основне добриво.

Фосфор. Ріпак не дуже чутливий до фосфору, але споживає цей елемент протягом усієї вегетації. На початку росту фосфор необхідно для формування кореневої системи. За його нестачі затримується ріст і цвітіння. Критичний період живлення ріпаку – це перод цвітіння. Фосфор сприяє перезимівлі озимого ріпаку.

Калій впливає на синтез жирів, підвищує стійкість проти вилягання, поліпшує нектаровиділення та запилення. Особливо велике значення калію у підвищенні стійкості рослин проти цього елементу в грунті призводить до затримки росту надземної маси та кореневої системи.

Він сприяє наростанню вегетативної маси, формуванню насіння, поліпшує процеси фотосинтезу. Особливо це важливо для ярого ріпаку, який має значно коротший період вегетації. Азот позитивно впливає на підвищення вмісту протеїну, але високі норми можуть знизити вміст та якість олії.

Азот вносять у два, три прийоми: 1/3 при сівбі; 1/3 або 2/3 на початку стеблування (якщо не вносити в період бутонізації) і 1/3 на початк бутонізації. Разом з тим проводять першу обробку “Фурором” всходів при появі двох справжніх листків, можна поєднати одночано з захистом проти хрестоцвітих блішок; 2 обробку після підживлення N на початку стеблування і третю після підживлення N на початкук бутонізації в поєднанні з захистом проти квіткоїду.

Підживлення “Фурором” в період вегетації необхідно проводити тільки у визначені фази розвитку рослин і у вологу погоду (туман, роса, після опадів) для кращої дії препарату.

Озимий ріпак. Під агрохімічно ефективні сорти Антарія, Аліот, Синтетік вносять: N 100-120 P 40-80 K 60 + 4 разова обробка “Фурором” фосфор, калій вносять, як основне добриво. Восени ріпак засвоює до 20% N від загальної кількості. Тому восени під посів вносять 1/5 N від норми. В фазу розетки 3-4 листків обробка “Фурором” (3 л/га).

Навесні після відновлення вегетації – 1/5 N + “Фурор”. Друге весняне підживлення на початку стеблування 2/5 N + “Фурор” (5 л/га) на 300- 500 л води і третє на початку бутонізації – 1/5 N + “Фурор” (5 л/га) в поєднанні із захистом проти квіткоїду.

Найкраща форма з азотних добрив – це аміачна селітра, з фосфорних – суперфосфат простий, а з калійних – безхлорні добрива (каліймагнезія і каліймаг) до складу яких входить сірка.

Переваги раціональної системи обробітку грунту де залишається на поверхні грунту не менше 30% рослинних решток над традиційною :

  • збільшення органічної речовини біля поверхні грунту, що позитивно впливає на фізичні властивості грунту;
  • знижується температурана поверхні грунту і збільшується вологість грунту із-за підвищеної інфільтрації і пониження випаровування, що особливо важливо при сівбі дрібнонасінних культур в посушливий жаркий період.